четвер, 30 січня 2014 р.

Мені наснилось, що ВОНИ зустрілись...

Мені наснилось, що вони зустрілись Убитий в Крутах й вірменин Сергій. В саду едемськім на травичці всілись: "За що тебе? " "За Україну, друже мій. " "Ти знаєш і мене за неї вбили, Та це було вже років майже сто. Тоді померли ми, щоб ви нам жили. А вас вбивають... Вас тепер за що?" "Ти пам'ятаєш, друже. Звісно, пам'ятаєш, Як біло-біло в нас цвітуть сади. І ти цей запах п'єш. І ти його вдихаєш ... Я б все віддав, щоб хоч на мить туди." "А я ще ввечері узяв дівча за руку Й тихенько так до серця притулив. Тоді не знав, що Бог уже розлуку Навіки на землі нам присудив. Під Крутами стояли ми стіною. В очах не страх, а злість до ворогів. Большевики готовились до бою, Я йшов на смерть... а жити так хотів." "Мені твій попіл стукав, брате, в груди. Я вірменин, а теж Вкраїни - син. Не мав у серці й крапельки облуди, За те й убив мене проклятий поганин." ... Мені наснилось, що вони зустрілись. Убитий в Крутах й бородач Сергій. В саду едемськім на травичці всілись: " За Україну нас вбивають, брате мій."
Оксана Максимишин-Корабель 29.01.2014